Малинські хроніки №8, або як малинчан малинцями не називай, а … воно скрізь.
За останнє десятиріччя-півтора у місті й на околицях з’явилося багато облаштованих зон відпочинку і місць для пікніків. Подбали про це підприємства чи благодійники, комуналка чи самі містяни, не важливо. Добра…
Малинські хроніки №7, або радянські фантоми безглуздої імітації
Малинські хроніки, або радянські фантоми безглуздої імітації.Тротуарна хвороба — один із невід’ємних трендів нашого міста. Вона має різні форми перетікання. Легка форма — тротуар є, але він увесь в ямах;…
Малинські хроніки №6, або – як помре, то поховайте…
Уже багато разів у місцевих ЗМІ товклася вода у ступі: піднімалася тема самочинних поховань домашніх улюбленців, котиків і песиків, у двох локаціях того ж заказника Гамарня. Щоб не виглядати перед…
Малинські хроніки №5
Малинська автостанція — тема особлива. Ну, що тут скажеш… Обійняти і плакати. Тільки кого ж обійняти і оплакувати? Господаря в очі не бачив ніхто. Та якби не прибиральниці, то територія…
Малинські хроніки №4
Забуті остаточно назви річок і ставків, якими була рясно укрита мапа міста ще із століття тому. Залишки природної гідросистеми ще могли б стати окрасою міських пейзажів. Але немає доброї волі,…
Малинські хроніки №3
Якось на сайті «Кореспондент» більше 10 років тому, ще до війни(!!!), прочитала (цитую дослівно): «Державна автомобільна інспекція наголошує, що всі дорожні покажчики в Україні мають бути державною мовою». Далі ще…
Малинські хроніки №2
Можна любити рідне місто від глибини його древньої захоплюючої історії до неймовірного і ще не розтраченого культурного й економічного потенціалу. Але у своїх почуттях будьмо критичними і чесними, а не…