—
26 вересня 1898 року народився композитор Джордж Гершвін Справжнє його ім’я – Яків Гершович. Його мама, Роза Брускіна, з Одеси.
Гершвіна цілком правильно вважати і класичним, і джазовим композитором — те й інше у його творчості було злите нероздільно. Але в деякому важливому сенсі він, безумовно, класик — його музика зовсім не застаріла за минулі десятиліття.
Дитинство Джордж провів в районі Іст-Сайд, Нью-Йорк. Якось дванадцятирічний Джордж грав в шкільному дворі і раптом почув звуки скрипки. Щоб познайомитися з чудо-музикантом, він три години чекав на подвір’ї — і дочекався! То справді був десятирічний скрипаль-вундеркінд Макс Розен, у майбутньому — дуже відомий музикант-виконавець. Хлопчаки швидко потоваришували і зберегли цю дружбу надовго. А у Джорджа з’явився новий і дуже сильний інтерес у житті — музика. Старшого брата Джорджа, Айру, батьки вирішили зробити музикантом, віддали до відповідної школи та купили додому рояль, щоб він міг займатися. Але, на подив батьків, Джордж, якого ніхто не вчив, навчився сам грати на роялі, більше того — став грати краще за Айру. Батьки навіть не підозрювали, яким музичним талантом володів Джордж, поки не купили рояль. Взявши пару уроків музики у різних педагогів, Гершвін вирішив присвятити свою юність багатогодинним імпровізаціям за музичним інструментом.
—
https://www.youtube.com/watch?v=dF-AGBBs-d0
—
Через 2 роки відбувся перший композиторський дебют Джорджа Гершвіна: його музика прозвучала на сцені одного з музично-холів на Бродвеї. Композитора помітили нью-йоркські продюсери. Один з музичних творів Гершвіна, – це пісня «Сван», – увійшла в мюзикл «Синдбад».
У 1915-му у Гершвіна з’явився новий чудовий друг — композитор Чарльз Хамбіцер. Він допоміг Джорджу, дав купу добрих і тямущих порад, і порекомендував йому відмінних вчителів. Гершвін не лише став блискучим піаністом, а й почав писати власну музику.
Перед будь-яким композитором на початку творчого шляху постає те саме питання: працювати йому в перевіреному часом класичному стилі або зайнятися створенням популярної музики? На той час головною популярною музикою США був джаз. Музичний критик Дамрош пізніше сказав, що джаз багатьох композиторів зачаровував, але водночас і лякав.
—
https://www.youtube.com/watch?v=EyvMFvTN6iw
—
У 1919 році був поставлений мюзикл «Ла Ла Люсіль», музика до якого була повністю написана Гершвіним. За шість років композитор створив музику до понад сорока вистав. Він був популярним, але не збирався зупинятися. За словами Джорджа, він мріяв стати «справжнім композитором». Гершвін не соромився просити про уроки композиції таких знаменитостей як: Шенберг, Стравінський, Равель.
З 1920 по 1924 Гершвін багато працює, пишучи щорічно десятки творів, серед яких знаменита опера «Blue Monday». Тяжіння Джорджа до блюзу і джазової музики яскраво проявляється в їх спільній діяльності з джаз-бендом Пола Уайтмен. Знаменитий Пол Уайтмен, лідер джаз-оркестру, запросив Гершвіна для спільної роботи і одразу здивував його незвичайним проханням створити серйозний класичний твір для його оркестру. Гершвін не сприйняв цього замовлення серйозно, але виявилося, що Уайтмен вже дав майбутній прем’єрі рекламу в газетах! Робити не було чого – довелося всього за місяць створити Rhapsody in Blue. На прем’єрі, яка пройшла з великим успіхом, були присутні Стравінський і Рахманінов.
—
—
У 1924 році Гершвін разом із братом Айрою, який обрав собі псевдонім Артур Френсіс (це імена їхнього брата і сестри), створили вкрай успішний мюзикл Lady, Be Good! («Леді, будьте ласкаві!»). У Театрі Свободи на Бродвеї він витримав 326 вистав, а в Empire Theatre у лондонському Вест-Енді – 326. І там, і там грали знамениті Фред та Адель Астер.
—
—
Проте життя кумира не було простим. Він постійно займався, щоб компенсувати відсутність освіти, часто сидів на строгій дієті через хворобу шлунка і регулярно відвідував сеанси психоаналітика, щоб хоч якось розібратися зі своїми особистими справами.
—
—
Крім створення класичних творів, Джордж Гершвін пише з успіхом музику для театральних вистав і Голлівуду. У 1932 році він отримує Пулітцерівську премію, вперше цю премію вручили за музичну постановку, а вже в 1935 році проходить вдала прем’єра найбільшого і масштабного твору композитора – опера «Поргі і Бесс». Справжня велика опера за романом письменника Дюбоза Хейуорда «Поргі» стала вершиною його творчості. Він місяцями жив у Південній Кароліні, щоб поринути у світ її героїв, і писав її цілих два роки. 30 вересня 1935 року у Колоніальному театрі у Бостоні відбулася її прем’єра.
Постановка одразу стала сенсацією. Сам Моріс Равель сказав про неї: «Це найкраща опера, яку я коли-небудь бачив». Під час гастролей США в національному театрі Вашингтона трупа зажадала пустити в театр і чорних глядачів. Керівництво здалося, і це була перша вистава в історії США, на яку допустили людей різних рас.
—
—
В березні 1943 року у Данській королівській опері, в окупованому нацистами Копенгагені, відбулася європейська прем’єра «Поргі і Бесс». Вистава мала величезний успіх, всі квитки були розпродані. Всі виконавці були, звичайно, білими, але окупаційна влада все одно заборонила оперу єврея Гершвіна після двадцяти двох вистав. Перша ж арія цієї опери Summertime стала одним із найпопулярніших у світі музичних номерів — налічується понад 18 000 її виконань у різних обробках, і оперними, і джазовими співаками.
—
—
На жаль, знаменитий композитор прожив коротке життя: в 1932 році у нього виявилися симптоми пухлини головного мозку. Проведена хірургічна операція виявилася безрезультатною, і 11 липня 1937 року Гершвін помер, так і не прийшовши до тями.
—
—
У 1937 році за пісню They Can’t Take That Away from Me, яку він написав для фільму Shall We Dance, Джордж отримав «Оскар», але вже посмертно. В 1945 році про нього зняли фільм із логічною назвою Rhapsody in Blue. У 1983 році один із бродвейських театрів був перейменований на Театр Гершвіна. У 1985 році він і його брат Айра «за видатний та неоціненний внесок в американську музику, театр та культуру» були посмертно удостоєні Золотої медалі Конгресу США. Премію за популярну пісню, започатковану Бібліотекою Конгресу США, назвали їх ім’ям.
Чи пам’ятає Одеса-мама одеську маму великого композитора?
—
—
На додаток
Арті Шоу, справжнє ім’я Артур Яков Аршавський — американський джазовий кларнетист, диригент, композитор і письменник, один з найбільших музикантів «ери свінгу». Артур Аршавський народився в родині єврейських іммігрантів і поєднує в собі Галичину і Одесу. Його батько, виходець із Одеси Харольд Аршавський, перебрався в США дитиною в 1888 році і працював фотографом; мати, Сара Страусс, емігрувала до Америки з Самбора в 1899 році і працювала швачкою. Арті Шоу – той самий, від кого втекла до Френка Ава Гарднер…
—
—