Малинські хроніки №8, або як малинчан малинцями не називай, а … воно скрізь.

За останнє десятиріччя-півтора у місті й на околицях з’явилося багато облаштованих зон відпочинку і місць для пікніків. Подбали про це підприємства чи благодійники, комуналка чи самі містяни, не важливо. Добра справа знайшла вдячних користувачів її плодів.
Та чи вдячних?
Погляньмо хоча б на популярну галявинку за 20 метрів від зупинки Лісна, ледь заглиблену в ліс Гамарнянського заказника, тобто на краю Малина праворуч, якщо їхати з міста.
Тут «товчуться» постійно. І думаєш, краще б не ставили столика та лав. Бо хотіли краще, а вийшло?..