Забуті остаточно назви річок і ставків, якими була рясно укрита мапа міста ще із століття тому.
Залишки природної гідросистеми ще могли б стати окрасою міських пейзажів. Але немає доброї волі, відповідальності і здорового глузду.
Прикладом вчиненої людьми техногенної катастрофи є ставок навпроти МДЕЗу по вулиці Огієнка. У міжсезоння особливо видно, на що перетворився природний об’єкт.
Що тут коментувати? Очевидні речі?
І якщо братися за відродження ставків, упорядкування рекреаційних зон на основі водойм, дикорослих гайків, потрібна концепція, програма, інвестиції, просте бажання — для початку.
А як згадаєш, скільки нервів, зловживань і маніпуляцій коштувало впорядкування і чищення одного-однісінького ставка в міському парку, то з прикрістю підсумовуєш, що до решти водойм ні руки, ні гроші, ні інвестори не доповзуть.
Та раптом станеться диво?