Що ми несемо, коли несемо штучні квіти на цвинтар?
Що це символізує? Нічого, крім ритуалу в мертвому антуражі.
Живі квіти — більш щирі. Молитва, милостиня — найактуальніші.
Пам’ять, вдячність — не можна вкласти у букети, тим паче — штучні.
Але пластикові і нейлонові букети та вінки устилають могили, ніби наше промовисте виправдання за прижиттєві чисельні провини, непорозуміння, промовисте сповідання свого уявлення про стосунки з ІНШИМ світом…
Тим часом, як це справді вирішує питання дотичності НАС і ЇХ, що відійшли? Купи непотребу над похованнями, над прахом. Потім — купи сміття, що отруюють середовище.
Наші мертві мовчать. Але вони напевно вже знають, що потрібно НАМ, що потрібно ЇМ.
Авжеж не штучні квіти і вінки.
Ірина Кримська