—
Василь Стус
Усі шляхи — від себе. Повертай
тепер назад, пізнавши окрай серця,
де на студенім вітрі задубіла
скричала і розкудлана душа.
Тепер вертай назад. Оборонися
від чорного прокляття борозни,
що розорала серце і надвоє
промежувала твій округлий сон.
Тепер вертай назад. Нема ні ночі,
ні дня тобі немає. Посеред
гніздися, наче біль, котрий рятує
від туги, воздай, маючи.
Шляхи —
усі від тебе. Там лежи кістками
і жди подорожнього. Сиза тирса
прошелестить над ним, немов сайгак,
і вітер пробіжить. І синя чайка
кричатиме, запрагши відволодати
і степ, і сонце, й вітер, і тебе,
полеглого кістками. Хай дзвіночки
тобі подзвінне справлять по весні.
—
Ольга Пуніна досліджує Стуса у своїх наукових працях. Вона співредакторка наукового альманаху «Стусознавчі зошити». Пуніна викладає дисципліну «Василь Стус: психотип, креатор, образ».
Про Стуса написано багато книжок, але з такого боку його, здається, ще не розбирали. Ольга Пуніна зробила спробу розібрати психотип Стуса: яким він був всередині, і чому саме таким. Про це її книжка, яка називається «Людина без шкіри».
Цей нарис — спроба відчитати форми взаємин письменника зі світом, намагання збагнути спектр душевного життя експансивної постаті Василя Стуса, її стабільної внутрішньої конституції зі схильностями, потенціалами і самовираженням.
У книжці Пуніна спирається на висновки лікаря-психіатра Семена Глузмана, який провів разом зі Стусом двадцять днів в камері київського КДБ. Він називає Стуса «людиною без шкіри», яка гостро відчувала фальш, брехню і чужий біль.
Книжка вийде 30 жовтня, а зараз відкрите перед замовлення
https://discursus.com.ua/books/liudyna-bez-shkiry-psykhotyp-vasylia-stusa
—