—
Ірина Кримська
—
—
Так голосно чути німий дурний лемент!
Він бачить фінал. Але вперся у мур.
Попри застереження, мимо полемік,
Погрожує ядеркою. Повний сюр!
Уголос одне декларує з екрану.
А сам собі думає: амба! тупик!
Не здатен делітнути з мозку програму,
Бо світом і людством вертіти вже звик.
До нього обурення, ноти протесту
Від заходу, НАТО шлють владні мужі.
Його заохочує це, йому лестить.
Отак всіх тримати страхо́м на межі.
Боїться, боїться, волає утробно.
Але не поступиться ані на крок.
І ми всі ворожимо: зробить не зробить?
Натисне чи ні біля скроні курок?
Одне, що пораджу у нео-карибах:
Плануймо на потім, що б там не було.
Ця криза мине. Хоча є значний ризик.
Бо з ким маєм справу? Із міллю х…лом.
Проте ми усупереч намірам диким
Усе подолаємо. Паніку геть!
Адже Бог — не фраєр. Приймаємо виклик.
Ми пролетимо і крізь ядерну смерть!
28 вересня 2022 р.
—